Чудотворна ікона Божої Матері Іверської

Чудотворна ікона Божої Матері Іверської

 

Чудотворна ікона Божої Матері Іверської

Чудотворну ікону Божої Матері Іверської привезли до Десятинного монастиря Києва. Образ мандрує Україною вже 8 років, відтоді, як у рідному храмі на Вінничині сталося диво — ікона почала мироточити.

Священнослужителі зафіксували майже тисячу чудесних зцілень, які підтверджували навіть лікарі. Побачити святиню на власні очі та отримати часточку чудотворного мира зможе кожен охочий до 2 грудня.

«Свята чудотворна ікона у народі шанується як ікона та, що помагає у родах. На сьогоднішній день дуже багато неплідних жінок стали плідними. ми маємо багато свідчень записаних про те, як ісціляє Пресвята Богородиця», — говорить протоієрей Віталій настоятель храму Іверської ікони Божої матері у селі Кіровка.

 

 

Исцеляющую икону Божией Матери привезли в Киев

0

Из Винницы в киевский храм Успения Пресвятой Богородицы на Позняках привезли икону Божией Матери Иверскую, которая начала мироточить в 2007 году

Икона Богородицы прославилась благодаря огромному количеству исцелений от онкологических заболеваний, но прихожане также к ней обращаются с просьбами помочь в бытовых проблемах, рассказал настоятель храма священник Константин.

Храм открыт для верующих каждый день с 8 до 20 часов.

Икона Божьей Матери Иверская

 

 

6 квітня Православна Церква прославляє Іверську ікону Божої Матері. Це є перехідне святкування  — у вівторок Світлої Седмиці. Цей образ є одним  із найшанованіших ікон Пресвятої Богородиці. Крім цього дня Іверську ікону Божої Матері також вшановують 26 жовтня і 25 лютого.

Після зішестя Святого Духа на Пресвяту Богородицю й апостолів вони вирішили кинути жереб, кому з них у яку країну потрібно йти на проповідь Євангелія. Божій Матері дісталася для цього подвигу Іверська (Грузинська) земля. Але явився Їй ангел і сповістив, що цей жереб виконається згодом, а поки що належить проповідувати в іншому краї.

Того часу Лазар Чотириденний, якого колись воскресив Спаситель, був єпископом Кіпру. Він дуже хотів бачити Діву Марію, але не міг прийти до Єрусалима. Дізнавшись про це, Мати Божа з апостолом Йоаном попливла до Кіпру. Несподівано подув вітер в інший бік і пригнав судно до Афонської гори. Вона в ті часи була наповнена ідолами, на ній було розташовано великий жертівник Аполлону. Як тільки корабель з Богородицею наблизився до пристані, почувся голос: «Зійдіть з гори, люди, спокушені Аполлоном, до Климентової пристані та прийміть Марію, Матір великого Бога Ісуса». Почувши це, всі поспішили до морського берега і з пошаною зустріли Божу Матір та розпитували Її про народження Бога. Пресвята Діва звістила їм таємницю втілення і життя Господа Ісуса Христа. І всі, хто слухав Її, поклонились народженому від Неї Богові, а Богоматері віддали благоговійне шанування і, увірувавши, хрестилися.Пресвята Богородиця не залишила і першого свого уділу – Іверської землі. Вона явилася св. Ніні, майбутній просвітниці Грузії, і вручила їй хреста з виноградної лози зі словами: «Візьми цей хрест, він буде тобі щитом і огорожею від усіх ворогів – видимих і невидимих. Іди в країну Іверську, благовісти там Євангеліє Господа Ісуса Христа і придбаєш благодать Його. Я ж буду тобі Покровителькою». Рівноапостольна Ніна досягла Іверії приблизно 219 року і ревно проповідувала Добру Новину, підкріплюючи благовістя багатьма чудесами і зціленнями, і вже 324 року Християнство остаточно утвердилося в Грузії.

А згодом грузинський воєначальник Йоан і візантійський полководець Торникій із групою грузинів, прибувши до Афону, біля місця, до якого пристало судно з Божою Матір’ю, заснували монастир.

За часів жорстокого гоніння на святі ікони поблизу міста Нікеї жила благочестива вдова із сином. У влаштованій її стараннями церкві перебувала ікона Богородиці. Один із воїнів-іконоборців ударив списом у лик Богоматері – і з пробитого образа потекла кров. Вражений воїн у розкаянні впав перед ним, полишив єресь і закінчив життя строгим подвижником. Бажаючи врятувати чудотворну ікону від осквернення, після усердної молитви до Богоматері вдова опустила її в море і з радістю побачила, що вона не впала у воду, а, стоячи прямо, попливла на захід. Після цього, Провидінням Божим, її син відправився до Греції і прийняв постриг в Афонському монастирі. Від нього братія й дізналась про ікону, пущену на воду його матір’ю.

Одного разу ченці Іверського монастиря побачили на морі сягаючий до неба вогненний стовп, в основі якого була ікона Богоматері. Явлення тривало кілька днів і ночей, але при наближенні монахів образ віддалявся від них.

Після ревної молитви преподобного старця Гавриїла Пресвята Богородиця явилася йому і сказала: «Сповісти настоятелю та братії, що Я хочу дати їм образ Мій для покрову і допомоги, тож увійди в море і йди з вірою по хвилях: тоді всі пізнають любов Мою і благовоління до вас». Ранком усі монахи з молебним співом пішли до берега, старець безбоязно пішов по воді і сподобився прийняти на руки чудотворну ікону. Її поставили у влаштовану на березі каплицю і три доби звершували перед нею молитви. Потім перенесли в соборний храм монастиря. Наступного дня ікони не знайшли на тому місці, де поставили, а виявили над монастирськими воротами. Її віднесли на попереднє місце, але на ранок вона знову виявилась над воротами. Так повторювалось кілька разів, поки нарешті Пресвята Богородиця знову явилася преподобному Гавриїлу і сказала: «Не для того Я прибула, щоб ви охороняли Мене, але щоб Я охороняла вас… Доки ікона Моя буде у вашому монастирі, доти благодать і милість Сина Мого до вас не збідніє». Тому ченці збудували надвратну церкву, в якій чудотворна ікона перебуває і донині.

Історія Іверського монастиря зберегла багато випадків чудесної помочі Божої Матері: врятування обителі від варварів, поповнення запасів пшениці, вина й оливи, зцілення хворих… Чудотворять і деякі списки (копії) цього образа, зокрема той, що було зроблено для православних Московії.

 

6 апреля Православная Церковь прославляет Иверская икона Божией Матери. Это переходящее празднование — во вторник Светлой Седмицы. Этот образ является одним из самых почитаемых икон Пресвятой Богородицы. Кроме этого дня Иверская икона Божией Матери также чествуют 26 октября и 25 февраля.

После сошествия Святого Духа на Пресвятую Богородицу и апостолов они решили бросить жребий, кому из них в какую страну нужно идти на проповедь Евангелия. Божьей Матери досталась для этого подвига Иверская (Грузинская) земля. Но явился Ей ангел и возвестил, что этот жребий исполнится позже, а пока предстоит проповедовать в другом краю.

В то время Лазарь Четырехдневный, которого когда-то воскресил Спаситель, был епископом Кипра. Он очень хотел видеть Деву Марию, но не мог прийти в Иерусалим. Узнав об этом, Богородица с апостолом Иоанном поплыла в Кипр. Неожиданно подул ветер в другую сторону и пригнал судно к Афонской горы. Она в те времена была наполнена идолами, на ней был расположен большой жертвенник Аполлону. Как только корабль с Богородицей приблизился к пристани, послышался голос: «Спуститесь с горы, люди, искушенные Аполлоном, к Климентово пристани и примите Марию, Матерь великого Бога Иисуса». Услышав это, все поспешили к морскому берегу и с уважением встретили Божией Матери и расспрашивали Ее рождении Бога. Пресвятая Дева известила им тайну воплощения и жизни Господа Иисуса Христа. И все, кто слушал Ее, поклонились родившемуся от Нее Бога, а Богоматери отдали благоговейное почитание и, уверовав, крестились.

Пресвятая Богородица не оставила и первого своего удела — Иверской земли. Она явилась св. Ныне, будущий просветительского Грузии, и вручила ей крест из виноградной лозы со словами: «Возьми этот крест, он будет тебе щитом и ограждением от всех врагов — видимых и невидимых. Иди в страну Иверскую, благовесты там Евангелие Господа Иисуса Христа и приобретешь благодать Его. Я же буду тебе Покровительницей ». Равноапостольная Нина достигла Иверии примерно 219 года и ревностно проповедовал Благую Весть, подкрепляя благовест многими чудесами и исцелениями, и уже 324 года Христианство окончательно утвердилось в Грузии.

А потом грузинский военачальник Иоанн и византийский полководец Торнике с группой грузин, прибыв на Афон, у места, к которому пристало судно с Божьей Матерью, основали монастырь.

Во времена жестокого гонения на святые иконы вблизи города Никеи жила благочестивая вдова с сыном. В устроенной ее стараниями церкви находилась икона Богородицы. Один из воинов-иконоборцев ударил копьем в лик Богоматери — и из пробитого образа потекла кровь. Пораженный воин в раскаянии упал перед ним, оставил ересь и покончил жизнь строгим подвижником. Желая спасти чудотворную икону от осквернения, после усердно молитвы к Богоматери вдова опустила ее в море и с радостью увидела, что она не упала в воду, а, стоя прямо, поплыла на запад. После этого, Провидением Божьим, ее сын отправился в Грецию и принял постриг в Афонском монастыре. От него братия и узнала об иконе, пущенную на воду его матерью.

Однажды монахи Иверского монастыря увидели на море достигающий к небу огненный столб, в основе которого была икона Богоматери. Явление продолжалось несколько дней и ночей, но при приближении монахов образ удалялся от них.

После усердной молитвы преподобного старца Гавриила Пресвятая Богородица явилась ему и сказала: «извести настоятелю и братии, что Я хочу дать им образ Мой в покрова и помощи, поэтому войди в море и иди с верой по волнам: тогда все узнают любовь Мою и благоволение к вас ». Утром все монахи с молебным пением пошли к берегу, старец безбоязненно пошел по воде и сподобился принять на руки чудотворную икону. Ее поставили в устроенную на берегу часовню и трое суток совершали пред ней молитвы. Потом перенесли в соборный храм монастыря. На следующий день иконы не нашли на том месте, где поставили, а обнаружили над монастырскими воротами. Ее отнесли на прежнее место, но на утро она снова оказалась над воротами. Так повторялось несколько раз, пока наконец Пресвятая Богородица вновь явилась преподобному Гавриилу и сказала: «Не для того Я прибыла, чтобы вы охраняли Меня, но чтобы Я охраняла вас … Пока икона Моя будет в вашем монастыре, до благодать и милость Сына Моего вам не оскудеет ». Поэтому монахи построили надвратная церковь, в которой чудотворная икона пребывает по сей день.

История Иверского монастыря сохранила много случаев чудесной помощи Божией Матери: спасение обители от варваров, пополнение запасов пшеницы, вина и масла, исцеление больных … Чудотворять и некоторые списки (копии) этого образа, в частности тот, что было сделано для православных Московии.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *