Молитва святого Папи Іван Павла ІІ за Україну! Рік Божого Милосердя! Папою Римським має стати українець — патріот України!

Святой Папа Иоанн Павел II — молитва за Украину! Папа Римський про Україну!

Папою Римським за Божим Провидінням тепер має стати українець — патріот України!

Боже проведіння веде Україну! Україна стає моделью держави вірної Ісусу Христу!

Це дуже неподобається ворогам — а це кожний хто краде, наживається на інших, сіє злобу і ненависть, осуджує невинних, перевертає все з ніг на голову. Скільки таких ворогів у владах різних країн, у керівництві різних церков.

Тепер виявилася правда — Господь Бог  Цар і на Землі і на Небі!

Тепер тільки люди для яких природньо бути чесними і справедливими по життю , люди які щиро люблять серцем Ісуса, які щонеділі йдуть до сповіді і приймають св.Причастя  стають щасливими по життю. Ісус дарує своїм вірним людям здоров’я, щастя і достаток! Папою Римським за Божим Провидінням тепер має стати українець — патріот України!

Ворогів Ісуса чекає горе і смерть. Сімї ворогів Ісуса чекає горе і смерть. Все чесно — час дуже дорогий. Ісус захищає своїх людей Божою Силою!

Хрести вбитих активістів Майдану і патріотів-військових України падають на сім’ї внутрішніх ворогів (зрадників, корупціонерів, тих, хто зараз вимагає гроші за посади, байдужих, донецьких людоненавісніков, кримчан людоненависників, беркутівців злочинців, церковних корупціонерів, підпільний бізнес, комуністів, нахабних забудовників) і зовнішніх ворогів (росіян і населення країн які підтримують агресію), сім’ї ворогів — сім’ї влади в Росии, сім’ї влади країн які можуть і не допомагають Україні, сім’ї донецьких людоненависників, кримчан людоненависників, сім’ї корупціонерів, сім’ї церковних корупціонерів, сім’ї ростовських людоненависників, беркутівців злочинців, сім’ї представників зрадників ОБСЄ, росіян людоненавісніков, росіян військових, влади чеченської республіки людоненависників, комуністів, російських нацистів, бурятів-найманців і населення країн підтримують агресію Росії починає переслідувати горе і смерть.

Кресты убитых активистов Майдана и патриотов-военных Украины падают на семьи внутренних врагов (предателей,коррупционеров, тех, кто сейчас требует деньги за должности, равнодушных, донецких людоненависников, крымчан людоненависников, беркутовцев преступников, церковных коррупционеров, подпольный бизнес, коммунистов, наглых застройщиков) и внешних врагов (русских и населения стран которые поддерживают агрессию), семьи врагов — семьи власти в Росии, семьи власти стран которые могут и не помогает Украине, семьи донецких людоненависников,крымчан людоненависников, семьи коррупционеров, семьи церковных коррупционеров, семьи ростовских людоненависников, беркутовцев преступников, семьи представителей предателей ОБСЕ, русских людоненависников, русских военных, власти чеченской республики людоненависников , коммунистов, российских нацистов, бурятов-наемников и населения стран поддерживающих агрессию России начинает преследовать горе и смерть.

 

Папа Римський визнав український Голодомор одним з найстрашніших геноцидів! 

Папа Иоанн Павел II

«Якщо людина, мріючи про рай, не бореться за свої права, вона дійсно перебуває під владою опіуму.» (Папа Римський Франциск)

Молитва святого Папи Іван Павла ІІ захищала вірних ще за його життя!

Тут маємо прижиттєвий  запис молитви українською мовою Вервички святим Папою Іваном Павлом ІІ

Вервиця молиться св. Папа Іван Павло ІІ   — включіть зараз — нехай прийде мир в Україну!

«Люди, які зазнали різанини і гоніння – як під час трьох найбільших геноцидів

Папа Римський Франциск

минулого століття вірмени, євреї та українці –боролися за свою свободу».

Великі держави «вмили руки» під час Геноциду вірмен, бо знали набагато більше, ніж говорили: адже вони не говорили про те, що під час геноциду спокійно вмили руки.

Про це сказав Хорхе Маріо Бергольйо – нинішній Папа Римський Франциск у книзі «Про небеса і про землю», виданій в 2010р. разом з аргентинським рабином Абрахамом Скорса. Нещодавно книгу перевидали. «У той час Османська імперія була могутньою, йшла світова війна, і світ дивився в інший бік», — написав тоді майбутній Папа в розділі «Про Голокост». У розділі «Про релігії»

Папа Франциск зазначив, що в ХХст. великі держави зрівняли з землею міста і села, бо уявили себе богом. «Турки вчинили це відносно вірмен, німці — щодо євреїв, сталінські комуністи — щодо українців. Для вбивства людей вони використовували обговорення про божественні атрибути», — відзначив майбутній Папа.

У розділі «Про комунізм і капіталізм» Хорхе Маріо Бергольйо зазначав: «Якщо людина, мріючи про рай, не бореться за свої права, вона дійсно перебуває під владою опіуму. Люди, які зазнали різанини і гоніння – як під час трьох найбільших геноцидів минулого століття вірмени, євреї та українці –боролися за свою свободу».

Вервичка до Божого Милосердя ! Четки к Божьему Милосердию!

Включіть зараз — нехай мир прийде в Україну і включайте зранку щодня для захисту протягом дня!

Глава Католицької церкви, Папа Франциск, у своїй недільній промові привітав всіх жінок світу із 8 березня.

Текст виступу понтифіка опублікував офіційний сайт Ватикану.

«Сьогодні, 8 березня, я вітаю всіх жінок! Всіх жінок, які щоденно докладають зусиль, щоби створити більше людяності та дружби», — заявив, зокрема, Папа Франциск.

Він зазначив, що ця дата дає можливість ще раз підтвердити важливість і необхідність їх присутності у житті.

«Світ, де жінки маргіналізовані – це бідний світ, адже жінка не лише дарує житті, але також… надає нам можливість інакше подивитися на світ, відчути його серцем, більш творчо, більш терпеливо, більш ніжно», — сказав Папа Римський.

Як повідомляла Європейська правда, 8 березня відзначається День ООН, присвячений правам жінок та міжнародному миру, відомий також як Міжнародний жіночий день.

Папа Франциск заявив, що, можливо, як і його попередник Бенедикт XVI не буде залишатися на Святому Престолі довічно і подасть у відставку. Про це він сказав в інтерв’ю мексиканському телеканалу Televisa.

«У мене є відчуття, що мій понтифікат буде коротким: чотири-п’ять років. Не можу сказати точно, але мені здається, що Господь поставив мене на це місце не назавжди», — сказав він

Понтифік назвав рішення Бенедикта XVI мужнім вчинком.

«Його приклад не повинен розглядатися як виняток. Може бути, він надовго залишиться єдиним, може ні, але двері до створення нового інституту відкриті», — заявив Франциск.

Між тим, Папа висловився проти формально-юридичного обмеження віку перебування на Святому Престолі 80-ма роками.

«Якщо всі заздалегідь знатимуть, що понтифікат добігає кінця, це буде не дуже добре для Церкви. Мені подобається бути Папою, але я хотів би колись вийти в місто, не будучи впізнаним, і зайти до піцерії», — заявив він.

Як відомо, 78-річний Франциск (Хорхе Маріо Бергольо), колишній архієпископ Буенос-Айреса, був обраний Папою 13 березня 2013 року і завоював популярність завдяки особистій скромності, співчуттю бідним і боротьбі зі зловживаннями.

Папою Римським за Божим Провидінням тепер має стати українець — патріот України!

Папа розповів, як навчитися молитви прослави

Папа ФранцискЛегко молитися, коли просимо якихось благодатей, натомість, важкою є молитва прослави, однак, саме вона є молитвою справжньої радості. На цьому наголосив Папа Франциск у проповіді під час Святої Меси в резиденції «Дім Святої Марти» у Ватикані 16 жовтня. Папа присвятив свою проповідь біблійному уривку з послання святого апостола Павла до Ефесян, який цього дня читався під час Меси. У ньому апостол Павло з радістю підносить до Господа Бога свою молитву-благословення.Як наголосив Папа Франциск, молитва прослави Господа Бога — це «чиста безкорисливість», яка дозволяє нам увійти у велику радість. «Ми дуже добре вміємо молитись, коли чогось просимо, а також коли дякуємо Господеві, але молитва прослави є трішки важчою для нас: трохи незвично прославляти Господа», — сказав Папа Франциск, додавши, що молитва прослави дає нам справжню радість, робить нас щасливими від того, що ми стоїмо перед Господом. Щоб віднайти радість такої молитви, слід розпочати із спогаду про те, що Господь мене вибрав ще перед створенням світу. Важко усвідомити, що Бог мене знав ще перед створенням світу, що моє ім’я було ще тоді вписане у Нього у серці. «Якщо ми у це не віримо, то ми не є християнами», — наголосив Папа, вказуючи на те, що віра у цю правду наповнює наше серце радістю та дає нам відчуття безпеки.Наше ім’я є у Божому серці, подібно, як дитинка у лоні своєї матері. Це є нашою радістю, адже ми вибрані Господом Богом. Цю правду не можна збагнути лише розумом, а навіть лише серцем. Для усвідомлення цієї реальності ми повинні увійти у таїнство Ісуса Христа, Який, з любові до нас, пролив Свою Пресвяту Кров. Коли ми служимо Месу, ми входимо у це таїнство, яке, однак, ми не можемо збагнути вповні: Господь є з нами тут, на престолі, у Своїй повноті, і знову віддає за нас Своє життя. Святіший Отець наголосив, що необхідно кожного дня вчитися входити у це таїнство Ісуса Христа, бо християнином є лише той, хто робить зусилля, щоб увійти у нього.А закінчуючи проповідь Єпископ Риму пригадав, що молитва прослави — це, перш усього, «молитва радості», а потім — «молитва-спогад» про те, що зробив Ісус Христос для мене: як Він заради мене понизився.

Рік Божого Милосердя

Рік Божого Милосердя!

8 грудня 2015 року у Ватикані відчинилися Святі Двері — папа Франциск урочисто розпочав Ювілейний рік – Рік Милосердя. 8 грудня 1965 року – 50 років тому завершився Другий Ватиканський Собор, котрий приніс багато змін, кардинально оновивши життя Церкви…

Яким буде Рік Милосердя для Церкви? Що він змінить? Що саме він привнесе в моє особисте життя? Безсумнівно, бажання папи не обмежується до того, щоби ми сиділи і розмірковували над Божим милосердям. Він запрошує нас до того, щоби ми були милосердні, як наш Отець (Лк 6,36). Нелегке завдання, правда? Як бути милосердним у світі, котрий роздирають війни та насильство, у світі, повному злочинів, брехні, несправедливості, страху? Майже кожного дня ми чуємо новини про загибель наших солдат на сході України, про чергову стрілянину в США, про бомбардування Сирії, про біженців, ґвалти, расову, етнічну, релігійну дискримінацію, про природні катаклізми… Політичні дискусії і мова, котру вживають політики, сповнені ненависті та страху.

Як знайти Боже милосердя у цьому світі? Як ділитися ним? Як бути милосердним?

У тому ж 1965 році, після закінчення Другого Ватиканського Собору, відомий німецький богослов єзуїт Карл Ранер написав невеличку книжку під назвою «Християнин майбутнього». Книга стала справді пророчою! Описуючи християнство майбутнього, Ранер передбачив, що суспільство та Церква переживуть розлом і відчуження, християни у Європі зазнаватимуть проявів марґіналізації, а політики майбутнього використовуватимуть християнську риторику для досягнення своїх інтересів, без найменшого залучення радикальних вимог Євангелія у своєму житті. Євангельські цінності та високі слова стануть лише димовою завісою та прикриттям прихованих намірів. Справжні послідовники Христового вчення опиняться в опозиції і зазнаватимуть гонінь з боку політиків, громадських активістів, культурних діячів та представників різних меншин.

Квінтесенцією цілої книжки є чи не найвідоміший вислів самого автора: «Християнин майбутнього буде або містиком, або його взагалі не буде…»

Світ, у котрому традиційно-культурне християнство зникає, ставить перед нами виклик: або ми серйозно приймаємо радикальне завдання Євангелія, або нас просто «з’їдять». Бо той, хто вважає себе християнином, не може жити інакше, ніж цього вчив Христос – а це включає в себе співчуття та милосердя, прощення та любов до ворогів.

Справа ось у чому. Незважаючи на обіцянки та благочестиві слова світових лідерів, ми живемо у світі, котрий здебільшого є байдужим, а іноді навіть ворожим до таких цінностей, як милосердя, прощення та примирення. Не розібравшись що до чого, світові лідери пропонують прості відповіді на складні питання, тим самим піддаючи загальній критиці та марґіналізації цілі категорії людей – мігрантів, біженців, вбогих, християн, мусульман. Останнім прикладом є пропозиція Дональда Трампа, кандидата на пост президента США, щодо заборони в’їзду до Америки всім мусульманам.

Більше того, складається враження, що багато людей стали жертвами якогось невідомого вірусу з проявами алергічної реакції на все, що стосується віри в Бога, Церкви, духовності, молитви, тиші, споглядання, внутрішнього навернення. Людина перестає вірити в містичний досвід, і що її «так» на Божий заклик може насправді кардинально змінити її життя.

Коли Ранер говорить, що ми стоїмо перед вибором або стати містиками, або спакувати наші валізки —він не має на увазі в першу чергу якісь містичні видіння (хоча деякі з нас можуть їх мати), він не говорить, що ми переживатимемо зустріч з Богом у блаженному екстазі (хоча це також не виключено). Ранер мав на увазі містицизм щоденного життя, особливу здатність «шукати та знаходити Бога в усьому», і впустивши милосердя у своє серце – змінити цей світ, зробити його добрішим та кращим.

Як тобі такий виклик? Чи готовий ти працювати для майбутнього, не будучи безхребетним, ввічливим та політкоректним християнином, а християнином, котрий справді вірить у силу Євангелія і готовий бути свідком Божої любові та милосердя, сіллю землі та світлом для найтемніших куточків нашого суспільства? Суспільства, котре як ніколи потребує Любові, Прощення, Милосердя?

Місія нездійсненна? У голові постають сумніви чи вистачить сил, чи даси собі раду? Даси. Головне – це не забувати, що не все залежить від тебе. Працюй так, як би все залежало від тебе, а молися до Господа, якби все залежало від Нього. І будь милосердний, як Отець…

Гімн Божому Милосердю

Кардинал Шенборн про розлучених, гомосексуалістів та інше

Шенборн

За майже місяць перед початком Синоду єпископів про сім’ю кардинал Крістоф Шенборн нагадує головні тези, які озвучив на минулорічній Надзвичайній асамблеї Синоду єпископів, а синодальні Отці їх відкинули.Архиєпископ Віденський детально виклав їх у розлогому інтерв’ю для щомісячника «Civiltà Cattolica».Отже, кардинал Шенборн заново пропонує, аби в нешлюбних зв’язках вбачати елементи шлюбу, в такий само спосіб, як останній Собор побачив елементи Церкви у некатолицьких спільнотах.Присутність пастирів «не може змінити неврегульовану ситуацію на врегульовану», стверджує кардинал. Однак він додає: «Але існують шляхи до зцілення, до навчання», аби поступово наближатися до ситуації, яка буде згідна з ученням Церкви.Крім того, кардинал вимагає пошани до одностатевих зв’язків, хоча зазначає, що Церква не може визнати їх подружжям. Проте він стверджує — всупереч зобов’язувальному вченню Церкви, — що в деяких випадках укладення такого зв’язку може означати певне виправлення порівняно з ситуацією, коли хтось постійно змінює партнерів.Кардинал Шенборн підкреслює, що негативна «оцінка гомосексуальних актів Церквою обов’язкова». Однак додає: «Церква не повинна зазирати насамперед до спальні, а до їдальні! Вона повинна підтримувати!»Митрополит Віденський висловлюється також за допущення до Причастя розлучених, які живуть у несакраментальних зв’язках. Умовою мало би стати відбуття відповідного процесу очищення і розпізнання священика, який опікується парою.Разом із тим кардинал не стримується перед важкими питаннями до таких пар. «Вони хочуть милосердя від Церкви, але насамперед треба просити не про милосердя Церкви, а про милосердя щодо їхніх дітей і колишніх партнерів», — каже ієрарх.

Душпастирі можуть допомогти їм посуватися у цьому напрямку, додає кардинал. Він також вимагає від них чесного порахунку з Богом за поламані подружні присяги.

Говорячи про пари, які живуть без шлюбу, австрійський ієрарх вказує на суспільні чинники, що обумовлюють такий стан. Він нагадує, що в далекому минулому багато людей узагалі не укладали подружжя, бо воно дорого коштувало. Наприклад, у XVIII столітті половина дітей у Відні народжувалися поза шлюбами. То були діти людей, які служили у багатих домах і не могли собі дозволити на шлюб. На думку кардинала Шенборна, сьогодні з певних поглядів ситуація в Австрії подібна до тієї. Молодим бракує коштів на подружжя. Вони не мають стабільної праці, а податкова система дискримінує сім’ю.

«Я не кажу, що це добре, але ми повинні уважно та зі співчуттям дивитися на реальність», — стверджує архиєпископ Відня. На його думку, надто легко пояснити нинішнє становище гедонізмом та індивідуалізмом.

Інтерв’ю з кардиналом провів єзуїт о. Антоніо Спадаро.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *