Відкидаючи батька … (Дуже глибока і корисна всім стаття !!!)

Відкидаючи батька … (Дуже глибока і корисна всім стаття !!!)

Відкидаючи батька … (Дуже глибока і корисна всім стаття !!!)

На прийомі: (хлопчик 6 років, важке невротичний розлад)

- З ким ти живеш?
- З мамою.
- А тато?
- А ми його вигнали.
- Як це?
- Ми з ним розлучилися … він нас принижує … він не мужик … зіпсував нам кращі роки …

Любов до батька

На прийомі: (підліток 14 років, важкі мігрені, непритомність, протиправна поведінка)

- А чому ти не намалював тата, адже ви ж одна сім’я?
- Краще б його взагалі не було, такого тата …
- Що ти маєш на увазі?
- Він матері все життя споганили, поводився як свиня … зараз не працює …
- А особисто до тебе тато як ставиться?
- Ну, за двійки не сварить …
- … Все?
- І все, … чого від нього? … Я навіть гроші сам заробляю собі на розваги …
- А чим заробляєш?
- Кошики плету …
- А хто навчив?
- Батько … він мене взагалі багато чому навчив, я ще рибу ловити можу … машину водити можу … по дереву трохи … ось до весни човен смолили, на риболовлю з батьком поїдемо.
- Як же ти в одному човні сидиш з людиною, яку б краще взагалі на світі не було?
- … Ну, взагалі у нас з ним так-то … відносини цікаві … коли мати їде, у нас добре … це вона з ним не ладнає, а я то і з мамкою і з батьком можу, коли не разом …

На прийомі: (дівчинка 6 років, проблеми зі спілкуванням, що не уважна, нічні кошмари, заїкання, гризе нігті …)

- Чому ти намалювала тільки маму з братом, а де ж тато і ти?
- Ну, ми в іншому місці, щоб у мами був гарний настрій …
- А якщо ви будете всі разом?
- Те погано …
- Як це погано?
- … … (Дівчинка плаче)

Через деякий час:
- Тільки ви мамі не кажіть, що я тата теж люблю, дуже …

На прийомі: (підліток з важким невротичним порушенням)

- … Ваш син справді вірить у смерть свого батька?
- Так! Ми це йому спеціально сказали, … а то не дай бог з ним зустрітися захоче, потім необерешься спадковості, … але ми з бабусею про батька тільки хороше говоримо, щоб не переживав і прагнув стати хорошою людиною.

На прийомі: (хлопчик 8 років, важка депресія і ряд інших захворювань)

- … А що з татом?
- Не знаю …

Я звертаюся до мами:
- Ви не говорите про смерть батька?
- Він знає, ми говорили про це … (мама плаче), та він і не питає, і фотографії дивитися не хоче.

Коли мама виходить з кабінету, я питаю хлопчика:
- … Тобі цікаво про тата дізнатися?
Хлопчик оживає і перший раз дивиться мені в очі.
- Так, але не можна …
- Чому?
- Мама знову заплаче, не треба.

За час роботи з дітьми, у своїй практиці, мені довелося зіткнутися з такими фактами:

1. Діти люблять своїх батьків однаково сильно, незалежно (!!!) від демонстрируемого ними поведінки.
Дитина сприймає маму і тата як ціле і як найважливішу частину самого себе.

2. Ставлення дитини до батька і батька до дитини завжди формує мати. (Жінка виступає посередником між батьком і дитиною, саме вона транслює дитині: хто його батько, який він і як до нього слід ставитися).

3. Мати має абсолютну владу над дитиною, вона робить з ним все що захоче, свідомо чи несвідомо.
Така сила дана жінці природою для того, щоб потомство змогло вижити без зайвих сумнівів.
Спочатку сама мама є світом дитини, а пізніше вона виводить дитину в світ через себе.
Дитина пізнає світ через маму, бачить світ її очима, акцентує увагу на тому, що значимо для мами.
Свідомо і несвідомо мама активно формує сприйняття дитини.
З батьком дитини теж знайомить мама, вона транслює ступінь значущості батька.
Якщо мама не довіряє чоловікові, то дитина буде уникати батька.

На прийомі:

- Моїй доньці 1год 7месяцев. Вона з криком тікає від батька, а коли він бере її на руки — плаче і виривається. А останнім часом стала говорити батькові: «Іди, я тебе не люблю. Ти поганий «.
- А що ви дійсно відчуваєте до свого чоловіка?
- Я сильно ображена на нього … до сліз.

4. Ставлення батька до дитини теж формує мати.
Наприклад, якщо жінка не поважає батька дитини, то чоловік може відмовити дитині в увазі.
Досить часто повторюється одна і та ж ситуація: варто тільки жінці змінити внутрішнє ставлення до батька дитини, як він несподівано виявляє бажання бачити дитину і брати участь у її вихованні.
І це навіть в тих випадках, коли батько до цього довгі роки ігнорував дитини.

5. Якщо порушено увагу, пам’ять, неадекватна самооцінка, а поведінка залишає бажати кращого — то в душі дитини катастрофічно не вистачає батька.
Заперечення батька в сім’ї часто веде до появи інтелектуальної і психічної затримки розвитку дитини.

6. Якщо порушена комунікативна сфера, висока тривожність, страхи, а пристосовуватися до життя дитина так і не навчився, і скрізь відчуває себе чужим — значить він ніяк не може відшукати маму в своєму серці.

7. Дітям легше справлятися з проблемами дорослішання, якщо вони відчувають, що мама і тато приймають їх цілком, такими, які вони є.

8. Дитина росте здоровим емоційно і фізично, коли він знаходиться поза зоною проблем своїх батьків — кожного індивідуально та / або їх як пари. Тобто він займає своє дитяче місце в системі сім’ї.

9. Дитина завжди «тримає прапор» за відкинутого батька. Тому він буде з’єднуватися з ним у своїй душі будь-якими способами.
Наприклад, він може повторювати важкі особливості долі, характеру, поведінки і т.п. Причому, чим сильніше мати не приймає ці особливості, тим яскравіше у дитини вони проявляються. Але як тільки мама щиро дозволить дитині бути схожим на свого батька, любити його відкрито, у дитини з’явиться вибір: з’єднуватися з батьком через важке або ж любити його безпосередньо — серцем.

10. Дитина відданий мамі і татові однаково сильно, він пов’язаний любов’ю.
Але коли відносини в парі стають важкими, дитина силою своєї відданості і любові глибоко включається в щось важке, що заподіює біль батькам.
Він бере на себе стільки, що дійсно багато в чому полегшує душевні страждання одного або обох батьків відразу.
Наприклад, дитина може стати психологічно рівним батькам: другом, партнером.
І навіть психотерапевтом.
А може піднятися ще вище, замінюючи психологічно їм їх батьків.
Така ноша є непосильною ні для фізичного, ні для психічного здоров’я дитини. Адже, в підсумку, він залишається без своєї опори — без батьків.

10. Коли мама не любить, не довіряє, не поважає або просто ображена на батька дитини, то дивлячись на дитину і вбачаючи в ньому багато прояви батька, свідомо чи несвідомо дає малюкові зрозуміти, що його «чоловіча частина» погана. Вона як би говорить: «Це мені не подобається. Ти не моя дитина, якщо ти схожий на свого батька «.

І з любові до матері, а точніше через глибоке прагнення вижити в даній сімейній системі, дитина все-таки відмовляється від батька, а отже і від чоловічого у собі.

За подібна відмова дитина платить занадто дорогу ціну.
У душі цієї зради він собі ніколи не пробачить.
І обов’язково покарає себе за це зламаною долею, поганим здоров’ям, невдаха в житті.
Адже жити з цією провиною нестерпно, навіть якщо вона не завжди усвідомлюється.
Але це ціна його виживання.

Щоб приблизно відчути, що ж відбувається в душі дитини, спробуйте закрити очі і уявити двох найближчих для вас людей, за яких ви можете, не замислюючись, віддати життя.
А тепер ви всі троє, міцно тримаючись за руки, опинилися в горах.
Але гора, на якій ви стояли, несподівано звалилася.
І виявилося, що ви дивом втрималися на скелі, а два ваших найдорожчих людини повисли над прірвою, тримаючись за ваші руки.
Сили закінчуються і ви розумієте, що двох не витягнути.
Врятувати можна тільки когось одного.
Кого ви оберете? У цей момент мами, як правило, кажуть: «Ні, краще вже померти всім разом. Це жахливо! »
Дійсно, так було б легше, але умови життя такі, що дитині доводиться зробити неможливий вибір.
І він його робить.
Найчастіше в сторону мами.

«Уявіть, що ви все-таки відпустили одну людину і витягли іншого.
-Що Ви будете відчувати по відношенню до того, кого ви не змогли врятувати?
-величезний, Спопеляючу провину.
- А до того, заради кого ви це зробили?
- Ненависть «.

Але природа мудра — тема злості на матір в дитинстві табульованих жорстко. Це виправдано, адже мама не тільки дарує життя, вона її ще й підтримує. Після відмови від тата, мама залишається єдиною людиною, яка може підтримати в житті.
Тому, висловлюючи свій гнів, можна спиляти гілку, на якій сидиш.
І тоді цей гнів звертається на самого себе (аутоагресія).
«Це я погано впорався, я зрадив тата, я зробив недостатньо для того, щоб …
і тільки я один.
Мама не винна — вона слабка жінка «.
І тоді починаються проблеми з поведінкою, психічним і фізичним здоров’ям.

11. Чоловіче набагато більше, ніж схожість на власного батька.
Принцип чоловічого — це закон. Духовність.
Честь і гідність.
Почуття міри (внутрішнє відчуття доречності та своєчасності).
Соціальна самореалізація (робота до душі, хороший матеріальний дохід, кар’єра) можлива, тільки якщо в душі людини є позитивний образ батька.

12. Який би чудовою не була мати, але тільки батько може ініціювати доросле частина всередині дитини. (Навіть якщо батькові самому не вдалося вибудувати відносини з власним батьком. Для процесу ініціації це не настільки важливо).

Ви, напевно, зустрічали дорослих людей, які інфантильні і безпомічні як діти?
Починають одночасно купу справ, мають безліч проектів, але жоден так і не доводять до кінця.
Або ті, хто бояться почати справу, виявити активність у соціальній самореалізації.
Або ті, хто не можуть сказати «ні».
Або не тримають даного слова, на них складно в чому або покластися.
Або ті, хто постійно брешуть.
Або ті, хто бояться мати власну точку зору, погоджуються з багатьом проти власної волі, «прогинаючись» під обставини.
Або навпаки, ті, хто ведуть себе зухвало, воюють з навколишнім світом, протиставляючи себе іншим людям, багато роблячи в піку, або навіть поводяться протиправно.
Або ті, кому життя в соціумі дається з великими труднощами, «втридорога» і т.п. — Все це ті люди, у яких не було доступу до свого батька.

13. Тільки поруч з батьком маленька дитина вперше пізнає кордону.
Власні межі і межі інших людей.
Межі дозволеного і не дозволеного.
Свої можливості і здібності. Поруч з батьком дитина відчуває, як діє закон.
Його силу.
(З мамою відносини будуються за іншим принципом: без кордонів — повне злиття).

Як приклад, можна згадати поведінку європейців (в Європі яскраво виражені принципи чоловічого) і росіян (у Росії яскраво виражені принципи жіночого), коли вони разом виявляються на одній території. Європейці, на якій би маленькій території не опинилися в просторі, інтуїтивно розміщуються таким чином, що нікому ніхто не заважає, ніхто не порушує нічиїх кордонів, і навіть якщо це переповнене людьми простір, то все одно кожному залишається місце для своїх інтересів.
Якщо ж з’являються російські, то вони заповнюють собою все. Уже нікому немає місця поруч.
Своєю поведінкою руйнуючи чужий простір, бо не мають своїх власних кордонів.
Починається хаос.
А це саме те, чим і є жіноче без чоловічого.

14. Саме в чоловічому потоці формуються гідність, честь, воля, цілеспрямованість, відповідальність — в усі тимчасова високо ціновані людські якості.

15. Діти, яких мама не допустила до батьківського потоку (свідомо чи несвідомо) не зможуть легко і природно розбудити в собі врівноваженого, дорослого, відповідального, логічного, цілеспрямованої людини — тепер доведеться докладати величезних зусиль.
Тому що психологічно вони залишилися хлопчиками і дівчатками, так і не ставши чоловіками і жінками.

Тепер за мамине рішення «захистити дитину від батька» людина все життя буде платити неймовірно високу ціну.
Немов він втратив благословення на життя.

«Якщо дружина поважає чоловіка, а чоловік поважає дружину, діти теж відчувають повагу до себе. Хто відкидає чоловіка (або дружину), той відкидає його (або її) в дітях. Діти сприймають це як особисту відкидання «- Берт Хеллінгера.

16. Батько грає різні, але значущі ролі для сина і дочки. Для хлопчика батько — це його самоідентифікація по підлозі (тобто відчуття себе чоловіком не тільки фізично, а й психологічно). Батько — це батьківщина для сина, його «зграя».

Хлопчик з самого початку народжується у людини іншої статі.
Все, з чим стикається хлопчик у матері — інше по суті, інше, ніж він сам. Жінка переживає те ж почуття.
Тому чудово, коли мама може обдарувати сина своєю любов’ю, наповнивши жіночим потоком, ініціювавши жіночі принципи, з любов’ю відпустивши його на батьківщину — до батька.
(До речі, тільки в цьому випадку син може поважати свою матір і бути їй щиро вдячний).

17. З моменту народження і, приблизно, до трьох років хлопчик перебуває в полі впливу матері. Тобто він насичується жіночим: чутливістю і ніжністю. Здатністю до близьких, довірчим і довготривалим емоційним відносинам.
Саме з матір’ю дитина вчиться емпатії (вчувствование в душевний стан іншої людини).
У спілкуванні з нею пробуджується інтерес до інших людей.
Активно ініціюється розвиток емоційної сфери, а так само інтуїції і творчих здібностей — вони теж в зоні жіночого.
Якщо мати була відкрита у своїй любові до малюка, то в наслідку, ставши дорослим, такий чоловік буде турботливим чоловіком, ласкавим коханцем і люблячим батьком.

18. У нормі, приблизно, після трьох років, мама відпускає сина до батька. Важливо підкреслити, що вона відпускає його назавжди. Відпускає, значить, дозволяє хлопчикові насичуватися чоловічим і бути чоловіком.
І для цього процесу не настільки важливо, живий батько або помер, може бути, у нього інша сім’я, або він далеко, або у нього важка доля.

19. Буває й так, що біологічного батька немає і не може бути поруч з дитиною.
Тоді тут має значення, що мати відчуває в душі до батька дитини.
Якщо жінка не може погодитися ні з його долею, ні з ним, як правильним батьком для її дитини, то малюк отримує довічну заборону на чоловіче.
І навіть правильна середовище, в якому він обертається, не зможе компенсувати йому цю втрату.
Він може займатися чоловічими видами спорту, другий чоловік мами може бути чудовою людиною і мужнім чоловіком, можливо, навіть є дідусь, чи дядько, готові спілкуватися з дитиною, але все це залишиться на поверхні, як форма поведінки.
У душі дитина ніколи не наважиться порушити материнського заборони.

Але якщо жінці все таки вдається прийняти біологічного батька дитини у своє серце, то дитина несвідомо буде відчувати, що чоловіче — це добре.
Сама мама дала своє благословення.
Тепер, зустрічаючи у своєму житті чоловіків: дідусь, друзі, вчителі, або новий мамин чоловік, дитина зможе через них насичуватися чоловічим потоком.
Який, він буде брати у свого батька.

20. Єдине, що має значення, це: який образ в душі у матері про батька дитини. Допустити дитини до батьківського потоку мама може лише за умови, що в душі вона поважає батька дитини, або як мінімум, добре до нього ставиться.
Якщо цього не відбувається, то марно говорити чоловікові: «Іди, пограй з дитиною. Сходіть разом погуляти «і т.п., батько цих слів не почує, так само, як і дитина.

Вплив має тільки те, що прийнято душею.
Чи благословляє мама батька і дитини на взаємну любов один до одного?
Наповнюється Чи мамине серце теплом, коли вона бачить, як дитина схожий на свого батька?

Якщо батько визнаний, то тепер малюк почне активно наповняться чоловічим.
Тепер розвиток піде за чоловічим типом, з усіма чоловічими особливостями, звичками, уподобаннями, і нюансами.
Тобто тепер хлопчик сильно почне відрізнятися від маминого жіночого і все більше стане схожим на татове чоловіче.
Так виростають чоловіки з вираженим чоловічим.

З дочками цей процес йде трохи інакше.
Дівчинка теж, приблизно, до трьох років перебуває з мамою, насичуючись жіночим.
У районі трьох — чотирьох років вона переходить під вплив батька і перебуває в полі його впливу приблизно до шести — семи років.
У цей час активно ініціюється чоловіче: воля, цілеспрямованість, логіка, образне мислення, пам’ять, увагу, працьовитість, відповідальність і т.д.
А найголовніше, саме в цей період закладається розуміння того, що дівчинка відрізняється від тата по підлозі. Що вона схожа на маму і скоро вона стане така ж красива жінка, як мама. Саме в цей період дочки обожнюють своїх батьків.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *