Посттравматичний стресовий розлад лікування. Посттравматическое стрессовое расстройство ПТСР лечение.

Посттравматичний синдром, «в’єтнамський синдром», «афганський синдром» це важкий психічний стан, різновид тривожного розладу після психотравмуючих ситуацій, як, наприклад, військовими діями, важкою фізичною травмою, сексуальним насильством, або загрозою смерті.  Посттравматичний стресовий розлад лікування.

При ПТСР , синдромі АТО проявляється група характерних симптомів, таких як психопатологічні переживання, високий рівень тривожності, випадання памяті про травмуючі події, небажання згадувати такі події, або навпаки часте, повторне нагадування, уявлення і переживання травматичних, стресових ситуації.

З Божою допомогою можна вийти з посттравматичного стресового розладу

Лікують ПТСР за допомогою психотерапії  та медикаментів (антидепресанти , транквілізатори).  Вибір фармакологічних препаратів і психотерапевтичних методик визначається змістом і особливостями перебігу клінічної картини, а також особистісними і фізіологічними особливостями хворого.

Участки головного мозга связанные со страхом и стрессом

При проведенні диференційної діагностики необхідно пам’ятати, що в хворих поряд із клінічною картиною ПТРС можуть бути  інші психічні розлади.

У хворих посттравматичним стресовим розладом часто спостерігаются симптоми інших неврозів та депресії.

У більшості людей після психотравмуючих подій ПТСР не розвивається.

Течение ПТСР проявляется повторяющимся и навязчивым воспроизведением в сознании психотравмирующего события. При этом испытываемый пациентом стресс часто является чрезвычайно интенсивным переживанием и иногда даже вызывает мысли о суициде с целью прекратить приступ. Также характерны повторяющиеся кошмарные сны и непроизвольные воспоминания.

В побывавших в «горячих точках» развивается посттравматический синдром.

При этом пациент усиленно избегает мыслей, чувств или разговоров, связанных с травмой, а также действий, мест или людей, которые инициируют эти воспоминания. Характерна психогенная амнезия, пациент не способен воспроизвести в памяти психотравмирующее событие в подробностях. Имеет место также постоянная бдительность и состояние постоянного ожидания угрозы. Состояние часто осложняется соматическими расстройствами и заболеваниями — в основном со стороны нервной, сердечно-сосудистой пищеварительной и эндокринной систем.

«Спусковым крючком» является событие, вызывающее у больного ПТСР приступ. Чаще всего «спусковой крючок» является частью травмирующего переживания — плач ребёнка, шум машины, нахождение на высоте, изображение, текст, телепередача и др. Больные ПТСР обычно всеми силами избегают встреч со «спусковым крючком», стремясь избежать нового приступа.

Метод лечения посcтравматического синдрома при помощи марихуаны будет применяться в США

Одновременно  с лечением медикаментозным очень важным лечением души является исповедь и св.Причастие (каждое воскресенье в церкви)

Пребывая каждое воскресенье на Богослужении в церкви человек обретает так долгоискаемый покой.

Только в церкви можно действительно расслабиться и забыть о тревожных мыслях, притупить чувство постоянной тревоги и страха.

Важно также раз в день молиться Четки к Божьему Милосердию (Вервичку до Божого Милосердя).

Включайте каждое утро Четки к Божьему Милосердию (Вервичку до Божого Милосердя) для защиты в течении дня и давайте ссылку родственниками и друзьям, чтобы эта молитва распостранялась — пусть включают каждое утро — и придет мир!!!

 Як у Польщі допомагають воякам, які повертаються з війни?

Польський Закон про ветеранів гарантує учасникам військових місій кваліфіковану допомогу психологів

Допомога воїнам АТО

Як розповіли Радіо Свобода польські учасники бойових дій, після повернення додому їм було дуже непросто пристосуватися до мирного життя. Першими руку допомоги постраждалим простягнули ветеранські організації. Ці ж організації ж вплинули на польську владу, щоб та серйозно зайнялася проблемами постраждалих воїнів.

Сапер Томаш Кльоц був одним із перших тяжко поранених польських солдатів під час військової місії в Іраку. Наприкінці 2003 року неподалік міста Аль-Магавіль він підірвався на дистанційно керованій міні. Чоловік вижив, та пережите на війні залишило болючі рани не лише на тілі, але й у спогадах. Старший хорунжий Кльоц каже, що власне з думкою про таких, як він сам, заснував «Товариство поранених і постраждалих на місіях за межами держави». Сьогодні Кльоц – керівник цієї організації, яка об’єднує понад дві сотні ветеранів. Вже кілька років це товариство з офісом у Щеціні активно займається проблемами військових, яким важко адаптуватися до мирного життя.

З психологічними проблемами можна впоратися – колишній сапер 

З цими проблемами можна жити й можна їх вирішувати. Не один раз такі розмови ставали поштовхом для того, щоб ці люди звернулися до психологів
Томаш Кьоц

За словами Кльоца, колишні військові, які понюхали пороху, добре розуміють, яка саме допомога потрібна ветеранові, і знають, як розмовляти з колегами, які часто соромляться зізнатися в тому, що страждають від депресії. «Ми переконуємо їх у тому, що з цими проблемами можна жити й можна їх вирішувати. І треба сказати, що не один раз такі розмови ставали поштовхом для того, щоб ці люди звернулися до психологів. Тепер ми навіть маємо власну базу даних перевірених на практиці психологів, які можуть допомогти в багатьох питаннях», – сказав колишній сапер.

Пострілом у десятку Кльоц називає ідею з організацією реабілітаційно-туристичних таборів відпочинку для військових, які, так би мовити, ніяк не можуть повернутися з війни. Скористатись таким відпочинком можуть також дружини солдатів, або й вдови чи батьки загиблих.

Майор Пйотр Ящук після повернення з закордонної військової місії провів кілька тижнів у такому таборі. Він розповідає: «Там я брав участь у психологічних сесіях, поєднаних з реабілітаційним тренінгом, де людина може заспокоїтися, порозмовляти з іншими учасниками бойових дій, які мають схожий досвід. Є й інші заняття, які сприяють тому, що стрес починає людину залишати, – гребля, сплав на каяках, мандрівки по околиці».

Це був шанс позбутися баласту, набутого під час військової місії, а також нарешті разом гарно провести час
Пйотр Ящук

Як зазначає Ящук, дуже добре, якщо вояк візьме участь у такому курсі психологічної реабілітації разом із членами своєї сім’ї. Він сам брав участь у такій програмі разом із дружиною та дитиною. Це шанс, каже майор, відновити сімейні зв’язки в спокійній мирній атмосфері. В свою чергу, говорить Ящук, сім’я, яка бере участь у сесіях із психологом, може краще зрозуміти душевний стан військового. «Це був шанс позбутися баласту, набутого під час військової місії, а також нарешті разом гарно провести час», – сказав військовий.

Вояків, які повертаються з війни, обстежують психологи

Іноді цей слід проявляється безпосередньо після травматичної події, іноді ознаки посттравматичного стресу з’являються через деякий час
Пйотр Ящук

Сьогодні майор Ящук працює в урядовому Центрі ветерана, який надає різноманітну допомогу учасникам закордонних військових місій. Один із пріоритетних напрямків діяльності Центру – інформування військових про те, де і як отримати психологічну допомогу. Ящук говорить: «Солдати були свідками того, як гинули їхні колеги, або як вони були поранені. Людська психіка функціонує так, що такі події залишають слід. Іноді цей слід проявляється безпосередньо після травматичної події. Проте, є випадки, коли ознаки посттравматичного стресу з’являються через деякий час, тож щойно тоді, коли солдат повертається додому, його близькі – сім’я, знайомі – зауважують, що діється щось погане, і така особа потребує допомоги».

За словами майора Ящука, нині у Польщі діє ціла низка психологічних консультацій, клінік і реабілітаційних центрів, які надають допомогу саме ветеранам. У складних випадках таку допомогу надає Клініка психіатрії та воєнного стресу, що діє при Військовому медичному інституті у Варшаві.

Майор Ящук пояснює: «Польська держава у сфері допомоги ветеранам впровадила низку нормативних актів, зокрема Закон про ветеранів бойових дій за межами держави. Солдати, які повертаються із закордонних місій, повинні пройти медичне обстеження в спеціальних комісіях, одним із елементів цього обстеження є обстеження у психолога і психіатра».

За даним досліджень, проблема бойового стресу стосується приблизно трьох відсотків осіб, задіяних у воєнних операціях за межами держави
Пйотр Ящук

Проблема стресу після бою стосується не тільки тих, хто сам був поранений. Ящук пояснює: «За даним досліджень, ця проблема стосується приблизно трьох відсотків осіб, задіяних у воєнних операціях за межами держави. Це стосується як безпосередньо потерпілих, так і свідків трагічних подій – тих, хто на власні очі бачив, як поранили його приятеля, або як друг втратив життя».

Державна допомога мусить бути адекватною

Томаш Кльоц, голова «Товариства поранених і постраждалих» наголошує на тому, що учасникам бойових дій варто об’єднуватися у ветеранські організації. За його словами, саме ветерани можуть підказати державі, яка допомога їм потрібна. За словами військового, державна допомога мусить бути адекватною. Колишні учасники бойових дій здійснили експертизу польського Закону про ветеранів і запропонували до нього низку доповнень і виправлень.

Томаш Кльоц зазначає, що польські ветеранські організації хочуть поділитися своїм досвідом з українськими колегами. Зокрема, вони готові розповісти, яким чином ветеранські організації можуть ефективно співпрацювати з психологами, рятуючи тим самим психічне та фізичне здоров’я бойових побратимів.

АНДРІЙ ПОЛУХІН

Психологическая помощь воинам АТО

Капелан-»кіборг», що служив в Донецькому аеропорту під час найжорстокіших боїв.

Капелан Міжконфесійного Батальону Військових Капеланів.
Адміністратор місіонерського відділу УМТ «Світло на Сході”. Парафіянин церкви “Дім Небесного Архітектора” м. Київ.

Працював в “Товаристві Червоного Хреста України” Подольської Районної Адміністрації. З 2006 р. служив в дитячих євангелізаційних таборах та таборах для дітей з вадами слуху. Приймав активну участь в молитовному наметі під час Майдану. Відчув покликання і в січні 2015-го став капеланом, ніс служіння в Донецькому аеропорту в найгарячіші дні протистоянь, з 12 по 18 січня. Надавав медичну і психологічну допомогу бійцям. Був свідком того, як Бог захищав наших хлопців у найскрутніші та найстрашніші моменти. Отримав поранення. Виїхав із аеропорту, щоб супроводжувати важкопоранених, напередодні підриву міжповерхових перекриттів.
Разом з іншими капеланами-“кіборгами” отримав нагороду від УПЦ КП «За жертовність і любов до України”.
Останні три місяці був у місіонерських поїздках, де багато свідчив про Господню дію в зоні АТО і серед солдат. Проводить роботу психологічної підтримки з бійцями та родичами загиблих в зоні АТО.

“Служіння заради змін в країні”, — думка, якою він керувався і під час Майдану, і під час війни.

Більше інформації можна знайти на особистій сторінці (Андрей Полухин) у соцмережі.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *