Як діяти, коли є підозра на коронавірус? Покрокова інструкція.

Що робити, якщо є підозра на коронавірус (висока температура, слабкість, кашель, відсутність нюху, смаку тощо) або ПЛР – дослідження дало позитивний результат?

Як діяти, коли є підозра на коронавірус? Покрокова інструкція.

У першу чергу, радить Наталія Літвінська, не панікувати і у жодному разі не займатися самолікуванням або сподіватися, що само минеться. Бо спершу може бути легка форма нездужання, а згодом різко перейти у важку. І не має значення, у яку вікову категорію ви входите: 20+ чи 50+. Відразу телефонуйте своєму сімейному лікарю, чітко дотримуйтеся лікування, яке він призначив, стежте за своїм самопочуттям і про будь-які зміни повідомляйте свого лікаря.

«Так. Ми щотижня нагадуємо сімейним лікарям, що вони повинні постійно бути на контакті з такими пацієнтами. Вони обов’язково мають контролювати 3,5,9 день захворювання. Якщо на третій день після прийому антибіотиків не знижується температура, лікар не повинен консультувати хворого далі по телефону, а персонально його оглянути вдома, провести контроль сатурації. Пацієнти з високою температурою, позитивним ПЛР не повинні йти в поліклініку. Їх лікар має проконсультувати вдома. Для цього створені спеціальні мобільні бригади», – каже Наталія Літвінська.

Чи може сімейний лікар після закінчення робочого дня, на вихідні вимикати телефон?

Ні. За словами Наталії Літвінської, сімейні лікарі повинні бути постійно на зв’язку з пацієнтами, з якими уклали декларації. Якщо лікар іде у відпустку, він повинен повідомити пацієнтів, до кого їм звертатися, поки його не буде.

«Якщо є можливість, лікар розсилає пацієнтам номер телефону іншого сімейного лікаря, до якого пацієнт може звертатися, або про номер телефону лікаря, який тимчасова заміняє сімейного лікаря пацієнта, можна дізнатися у реєстратурі. Львівська міськрада зобов’язала головних лікарів вивісти при вході в заклад охорони здоров’я повідомлення, за яким номером необхідно телефонувати, якщо відсутній зв’язок зі своїм сімейним. Кожен заклад визначає сам, які це будуть телефони: це може бути телефон реєстратури, заступника головного лікаря з поліклінічної роботи, керівника медзакладу», – каже чиновниця.

У випадку, якщо сімейні лікарі не відповідають на дзвінки у вихідні чи перебувають у відпустці і не повідомили пацієнтів, як їм бути, Наталія Літвінська радить звертатися до адміністрації медзакладу (головного лікаря, заступника), яка повинна врегулювати ситуацію. У крайньому разі можна зателефонувати на «гарячу лінію» міста, а звідти відразу повідомлять про скаргу керівництво міського управління охорони здоров’я.

Отже, у блокноті кожного, окрім телефону свого сімейного лікаря, має бути телефон реєстратури медзакладу і когось з його керівників – головного лікаря чи його заступника. Запасіться ними заздалегідь, щоб раптом, коли терміново буде потрібна консультація чи допомога, а зв’язку з сімейним нема, ви не панікували, а отримали фахову пораду.

Утім, пацієнти мусять розуміти, що зловживати телефонами не слід. Телефонувати у вихідні чи позаробочий час слід лише в екстремальних випадках, бо сімейні лікарі також мають право на відпочинок, аби завтра з новими силами консультувати і надавати допомогу хворим.

«Хворим не варто самим оббивати пороги лікарень»

Чимало читачів  скаржилися, що ніяк не могли домогтися госпіталізаціїї хворого родича до лікарні: і по телефону, і безпосередньо вже в медзакладі їм повідомляли, що нема вільних місць. Ширяться думки, що лікарні Львова переповнені.

«Лікарні не переповнені, вільні резервні місця є. Скажімо, у 8-й міській лікарні у разі потреби можна відкрити ще один корпус. Утім, хворим не варто самим визначати, потребують вони госпіталізації чи ні. Це має зробити лікар. До лікарень мають потрапляти пацієнти за чітко визначеними показами за скеруванням сімейного лікаря», – каже Наталія Літвінська.

Хто має домовлятися з лікарнями про госпіталізацію пацієнта: рідні хворого чи сімейний лікар?

За словами чиновниці управління охорони здоров’я, усе залежить від ситуації. У позаробочий час закладу охорони здоров’я, вночі, у вихідні та святкові дні, якщо у людини стан, який загрожує її життю і здоров’ ю (низький рівень сатурації, сильна задишка, втрата свідомості, супутні патології тощо), то така людина не потребує скерування сімейного лікаря. Хворому викликають «швидку» і його відвозять у лікарню, відповідно до показань, які є у пацієнта.

Коли хворого слід госпіталізувати у робочий час, то сімейний лікар дає електронне скерування (на мобільний пацієнта приходить СМС з номером цього скерування) і рідні чи пацієнт викликають «швидку».

Утім, як пояснили  у госпіталізації коронавірусних хворих зараз є певна специфіка. Заступники головного лікаря з поліклінічної роботи повинні узгодити госпіталізацію хворого з заступниками головних лікарів стаціонарів. Чому?

За словами Наталії Літвінської, дуже багато людей їдуть у лікарні самостійно, бо вважають, що потребують госпіталізації. Але якщо госпіталізовувати всіх підряд, то дуже швидко забракне місць для важкохворих. Є чіткі покази для госпіталізації, розроблені МОЗ, і їх повинні дотримуватися усі без винятку. Значна частина людей може лікуватися вдома під наглядом лікаря.

Нині більшість сімейних лікарів, каже чиновниця, працюють з великим перенавантаженням. Утім, є і такі, які скеровують своїх пацієнтів у стаціонари, аби самим ними не займатися. Аби цього не було, заступники головних лікарів з поліклінічної роботи перевіряють, чи справді пацієнт за показаннями потребує госпіталізації і узгоджує це питання з заступником головного лікаря стаціонару, куди госпіталізують хворого.

Якщо пацієнтам у некритичних станах радять почекати трохи з госпіталізацією, керівниця радить не панікувати.

«Ситуація у лікарнях може змінитися за годину, півдня. Скажімо, у такій-то лікарні на даний час нема місць. Але за годину прийшли результати ПЛР і у 10 пацієнтів результат негативний. Їх переводять на долікування у пульмонологічне чи терапевтичне відділення інших медзакладів, а в лікарні звільняються місця для ковідних хворих», – каже Наталія Літвінська.

Комп’ютерну томографію (КТ) або рентген пацієнт повинен зробити до госпіталізації чи вже безпосередньо в лікарні?

У наказі МОЗ, за словами Наталії Літвінської, сказано, що ці обстеження слід зробити до госпіталізації. Рентген пацієнти можуть зробити безкоштовно і рентген-кабінети є у всіх поліклінічних закладах Львова. КТ є лише в лікарні швидкої медичної допомоги. І якщо пацієнта кладуть в лікарню, то за показаннями КТ також роблять безкоштовно.

КТ можна зробити у приватних закладах, але за них треба платити.

Чи треба людям, у яких була неважка форма коронавірусу і вони лікувалися амбулаторно, робити ПЛР, щоб переконатися, що вони вже здорові?

«Згідно з наказом МОЗ, таким людям обов’язково слід робити ПЛР, бо вони можуть бути клінічно здорові, не мати симптомів захворювання, але можуть ще виділяти вірус, бути небезпечними для оточуючих. Тому для того, щоб людина після одужання вийшла в соціум, вона має мати один негативний ПЛР-тест. Точно так, як і при стаціонарному лікуванні. Цей тест можна зробити безкоштовно. У всіх поліклініках м. Львова проводиться відбір біоматеріалу, який відвозять у лабораторний центр, де і проводять дослідження», – каже Наталія Літвінська.

Людям, які ідуть на планову, але невідкладну операцію, або яким за показами стану здоров’я обов’язково треба лягти в лікарню, треба зробити ПЛР чи ІФА- тестування? Таке обстеження платне чи безкоштовне?

У наказі МОЗ, каже керівниця міського управління охорони здоров’я, сказано: якщо неможливо зробити ПЛР-дослідження впродовж доби, можна робити ІФА-тестування. У поліклініках Львова роблять ІФА самостійно і результат відомий впродовж одного-двох днів. На ПЛР-дослідження у поліклініках забирають лише біоматеріал і відправляють у лабораторний центр. Результати зараз приходять швидше, їх можна отримати на третій-четвертий день. Обидва дослідження: і ПЛР, і ІФА для пацієнтів безкоштовні.

https://zaxid.net/statti_tag50974/

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *