16 лютого – пам’ять Симеона Богоприємця й Анни Пророчиці

Праведний Симеон Богоприємець і Анна Пророчиця – святі, чиї образи нерозривно пов’язані зі Стрітенням Господнім. Коли Діва Марія і Йосиф Обручник принесли Немовля Христа в Єрусалимський храм, Симеон і Анна першими впізнали у беззахисній дитині великого Месію, Спасителя всього світу.

День пам’яті Симеона і Анни Пророчиці християни східного обряду відзначають 16 лютого за новим стилем. Також цей день – віддання свята Стрітення Господнього, коли у храмах проводиться особливе урочисте богослужіння.

За церковними переданнями, святий старець Симеон був одним із 72-х перекладачів, яким єгипетський цар Птолемей II доручив перекласти Святе Письмо з давньоєврейської мови на грецьку. Вчений чоловік, із глибокими знаннями, Симеон став провідником дива Стрітення Господнього. Про нього святий євангеліст Лука пише, що він був обраний Господом і що Дух Святий перебував на ньому: “Був тоді в Ієрусалимі чоловік, на ім’я Симеон. Він був муж праведний та побожний, що чекав утіхи Ізраїлевої, і Дух Святий був на ньому” (Лк 2, 25).

Святий Симеон та свята Анна пророчиця

Для царя Птолемея II святий Симеон перекладав книгу пророка Ісайї. У ній він натрапив на речення, що збентежило його. У єврейському оригіналі це речення звучало так: «Ось діва в утробі зачне, і народить Сина» (Іс. 7, 14).

Перекладач був упевнений – слово «Діва» – явна помилка! Як діва (тобто незаймана) може народити дитину? Симеон хотів виправити цю нісенітницю, рука його вже потягнулася до паперу. Але в ту ж мить перед ним постав Ангел. Він утримав перо книжника і мовив:

«Май віру написаним словам, ти сам переконаєшся, що вони здійсняться, бо не матимеш смерті, доки не побачиш Христа Господа, Який народиться від Чистої і Пренепорочної Діви».

Ці слова Ангела стали пророчими – йшли десятиліття, а Симеон все жив і жив. І кожен день чекав, коли ж з’явиться світові Месія, народжений від Діви.

У рік, коли святому виповнилося 360 років, Святий Дух привів його в Єрусалимський храм. І сталося це в той же день, коли Йосип Обручник і Діва Марія зі Спасителем, Якому виповнилося 40 днів, прийшли в храм, щоб представити свого первістка перед Господом і принести належну іудейським законом жертву.

Саме тут, у серці Святої Землі, відбулася зустріч праведного старця і Святого Сімейства. Симеону знову було одкровення від Господа – він зрозумів, що Немовля на руках Марії – Той Самий довгоочікуваний Месія, про Якого упровдовж сотень років писали пророки.

Святий Симеон благоговійно взяв на руки Немовля Христа і сказав:

«Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, з миром, бо бачили очі мої спасіння Твоє, яке Ти приготував перед лицем усіх народів, світло на просвітлення язичників і славу народу Твого Ізраїля» (Лк 2, 29 – 32). Благословивши Святе Сімейство, він додав Марії пророче: «І Тобі Самій меч пройде душу – щоб відкрилися помисли багатьох сердець» (Лк. 2, 22 – 35).

 

З опису, що нам дає євангеліст Лука, ми дізнаємося також про Анну Пророчицю. Апостол пише про неї небагато, але навіть за цими мізерним відомостями ми можемо побачити життєвий шлях цієї жінки в усій його чистоті і любові до Бога:

«Тут була також Анна пророчиця, дочка Фануїлова з коліна Асірова, яка досягла глибокої старості, проживши з чоловіком після свого дівоцтва сім років, вдова років вісімдесяти чотирьох, яка не відходила від храму, постом і молитвою служачи Богові день і ніч. Прийшовши в той час, вона славила Господа і говорила про Нього всім, хто чекав визволення в Єрусалимі» (Лк. 2, 36 – 38).

Як говорить церковне передання, праведний Симеон Богоприємець помер незабаром після зустрічі з Немовлям Христом і Святим Сімейством у Єрусалимському храмі. Йому було 360 років.

Праведний Симеон – одна з ключових фігур, зображених на іконі свята Стрітення Господнього. Іконописці зображували святого в момент, коли Богородиця з рук на руки передає йому Немовля Христа.

Анну Пророчицю в візантійському і давньоруському іконописі писали на іконах Стрітення Господнього за спиною Богородиці або праведного Симеона. Анна Пророчиця зображувалася в профіль, одягнена, найчастіше, у червоний хітон та зелений мафорій (кольори могли бути іншими); вона вказувала пальцем на Христа.

Нерідко Анну писали в образі сивочолої стариці з утомленим обличчям.

Постійну присутність Анни у храмі можна було б пояснити існуванням особливого чину вдовиць, які несли своє служіння (наприклад, молитовне та благодійне) при Єрусалимському храмі. Побачивши народженого Спасителя, Анна — на підтвердження пророцтва Симеона Богоприїмця (Лк. 2, 29-35) - пішла проповідувати Добру Звістку про Месію «всім, хто [cвого спасіння та] визволення Єрусалиму чекав» (Лк. 2, 38).

 

Святий Симеон та свята Анна пророчиця

Вочевидь, так само і ми, віруючі Нового Завіту, маємо активно ділитися цією Доброю Звісткою і свідчити про милосердного й преблагого Христа — Спасителя, Цілителя й Визволителя, по можливості, всім довколишнім людям. У т. ч. розповідати їм, що саме доброго й благословенного Господь Ісус зробив і продовжує робити у нашому житті-бутті.

У контексті писань євангеліста Луки проповідь Анни, ймовірно, є прообразом одного із служінь, які отримували віруючі жінки. У сцені Стрітення Анна, можливо, є прообразом і того, що відбудеться в П’ятдесятницю, коли Св. Дух виллється на всяку плоть, і сини й дочки правдивих вірян будуть пророкувати (Діян. 2).

І що також  (злиття Св. Духа на Христову Церкву) — причому, дуже потужно, масштабно й благословенно — має статися в есхатологічні: «в останні роки» і «в останні дні» (Єз. 38, 8,16) Історії спасіння людського роду. Тобто якраз «на третій день» - що, згідно біблійної часової (літочисельної) символіки і традиції, — означає в третє «тисячоліття» (новозавітньої ери). Це коли «Він [Св. Дух] прийде до нас, як дощ, як пізній дощ [рясно й могутньо] зросить землю». Й тоді «ми будемо жити перед лицем Його [Господнім]«. А оскільки про таку Божу дію сказано, що »як ранкова зоря — явлення  Його» (Ос. 3, 2-3; 2 Пет. 3, 8), то, напевно, логічно припускати, що все таке, скоріш за все, мусить відбутися якраз десь на початку ІІІ тисячоліття.

Себто вже, судячи з усього, не за такими і вельми далекими й високими горами ховається, а, врешті-решт, неодмінно прийде й «буде у той день», що »Господь буде Царем над усією землею; у той день буде Господь єдиний, і ім’я Його єдине» (Зах. 14, 8-9). Крім того, на користь такого висновку свідчать та переконують і чимало сучасних  — вельми характерних та красномовних довколишніх подій, фактів та ознак.

А також. Оскільки одне з особливих місць в Євангелії від Луки займає, зокрема, тема благовістя бідним (Лк. 4, 18; 16, 19-20), то вважається, що Анна зображується як одна з побожних тодішніх бідняків: тим самим вона виявляє приклад впливу Доброї Звістки на власне життя.

 

за матеріалами http://ogo.ua/  kyrios.org.ua

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *